МІРО́ШНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до мірошник; належний мірошникові. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 244); — Як захочеш, занесеш і собі додому якусь торбинку обмолу. Це законний мірошницький хліб (Михайло Стельмах, I, 1962, 513).
МІРОШНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова