МІ́РОЧКА, и, жін. Зменш. до мірка. — У Сергійка чобітки зовсім порвалися, босий у школу ходить. Може, ти в район їхатимеш, то попитаєш? Я тобі й мірочку приготую (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 25); [Василь:] Продав мішок житнього борошна та мірочку картоплі, купив дещо в хазяйство… (Марко Кропивницький, IV, 1960, 319).
МІРОЧКА
Тлумачення слова