МІРНО. Присл. до мірний 1, 3, 4. Цілий ліс дитячих голів розхитувався мірно й одностайно вправо і вліво (Степан Васильченко, I, 1959, 314); Мірно й глухо б’ють колеса на рейках (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 202).
МІРНО
Тлумачення слова
МІРНО. Присл. до мірний 1, 3, 4. Цілий ліс дитячих голів розхитувався мірно й одностайно вправо і вліво (Степан Васильченко, I, 1959, 314); Мірно й глухо б’ють колеса на рейках (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 202).