МІРА́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до міраж1. Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море… (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 267); Він добре розумів, що принесло їй розчарування: міражний палац виявився халупою з повибиваними вікнами й дверима (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 82).
МІРАЖНИЙ
Тлумачення слова