МІНОМЕ́ТНИК, а, чол. Військовослужбовець мінометних частин і підрозділів. По черзі входили грітись мінометники — їхня вогнева була під самою казармою (Олесь Гончар, III, 1959, 248).
МІНОМЕТНИК
Тлумачення слова
МІНОМЕ́ТНИК, а, чол. Військовослужбовець мінометних частин і підрозділів. По черзі входили грітись мінометники — їхня вогнева була під самою казармою (Олесь Гончар, III, 1959, 248).