МІНЕ́Я, ї, жін. Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця. Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Тарас Шевченко, I, 1951, 144); * У порівняннях. Побачивши Мар’яна, вони замовкли, конторник втупив окуляри і носа в якусь велику, наче мінея, книгу (Михайло Стельмах, I, 1962, 191).
МІНЕЯ
Тлумачення слова