МІЛКО. Присл. до мілкий. Насіння великозерних сортів кавунів слід загортати трохи глибше, а дрібне насіння — мілкіше (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 269); Марко Артьомов теж пройшовся борозною, подивився, що оралося мілко, заглибив плуга (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 201);
// безос., у знач. присудк. сл. Тут [на косі] дно мулке. Тут дуже мілко (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 104); — Давайте його на Тирло переправимо. Там мілко. Я вчора напував волів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 46).
♦ Мілко плавати (брати) — не мати достатніх здібностей, сил, знань для якої-небудь справи; бути обмеженим, малоавторитетним. — А от в агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 118).
МІЛКО
Тлумачення слова