МІКОРИ́ЗНИЙ, а, е, спец. Прикм. до мікориза. При садінні тису треба пам’ятати, що це мікоризне дерево, тобто воно живе в симбіозі з мікоризними грибами, які постачають йому азот та інші корисні речовини (Наука і життя, 4, 1961, 37);
// Який зазнав впливу мікоризи. При посіві дуба на ділянці, де вперше його розводять, потрібне зараження ґрунту мікоризною землею (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 219).
МІКОРИЗНИЙ
Тлумачення слова