МІЦНЕНЬКО. Присл. до міцненький. Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли — то менший брат обняв її (Марко Вовчок, I, 1955, 312); Обкрутить [Тупокопилий] дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 112).
МІЦНЕНЬКО
Тлумачення слова