МЕТРОПОЛІТЕ́НІВЕЦЬ, вця, чол. Працівник метрополітену. Вперше в практиці роботи радянських метрополітенів кияни запровадили диспетчерську централізацію, що забезпечило високий клас роботи метрополітенівців (Радянська Україна, 7.XI 1961, 4).
МЕТРОПОЛІТЕНІВЕЦЬ
Тлумачення слова