МЕТОДОЛО́ГІЯ, ї, жін.
1. Вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу, його філософська, теоретична основа. Застосування марксистської методології при аналізі суспільних явищ дозволило Енгельсу незаперечно показати історично минущий характер існування приватної власності, класів і держави (Український історичний журнал, 6, 1960, 4).
2. Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання. Техніка картографування діалектного матеріалу залежить від методології його дослідження (Нариси з діалектології української мови, 1955, 202).