МЕТАЛУ́РГІЯ, ї, жін.
1. Галузь важкої промисловості, що займається добуванням металів з руд і їх первинною обробкою. Чорна металургія дає основний матеріал, з якого роблять машини та інші знаряддя виробництва (Економічна географія СРСР, 1957, 34); «Запоріжсталь» — завод-велетень, гордість радянських п’ятирічок, або, як його ще називають, — перлина радянської металургії (Остап Вишня, I, 1956, 327); Кольорова металургія.
2. Наука про одержання металів з руд або речовин, які містять метали, і про надання металевим сплавам необхідних властивостей.