МЕТА́ЛЬНИК, а, чол.
1. Той, хто займається метанням чого-небудь. Кольорова афіша сповіщала, що сьогодні виступає відомий метальник ножів Ван Ві-ян (Олесь Донченко, VI, 1957, 411).
2. Спортсмен, який тренується у метанні диска, списа, гранати і т. ін. Легкоатлет Євген Буланчик в юнацтві захоплювався акробатикою, метальник молота Олександр Канакі — боротьбою (В ім’я Вітчизни, 1954, 11).