МЕТАФІ́ЗИК, а, чол.
1. Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань. Метафізики, відриваючи думку від діяння, переносять її в безплідну ділянку чисто словесних, логічних формул (Про мистецтво театру, 1954, 186).
2. заст. Філософ, який займається питаннями, що виходять за межі досліду; філософ взагалі.
3. перен. Людина, схильна до абстрактних розумувань.