МЕРЗНУТИ і МЕРЗТИ, зну, знепі, недок.
1. Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати. Страшними голосами гули всі заводські й паровозні гудки, тужачи за Іллічем… У тата на щоці мерзла сльоза, я її витирав рукавичкою, а вона примерзала до рукавички… (Юрій Яновський, II, 1954, 17);
// Вкриватися льодом;
// Псуватися від морозу (про овочі, фрукти).
2. Відчувати холод, страждати від холоду. Погане порося і в петрівку мерзне! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 281); На осінньому мерзнем шляху. Темінь. Вітер пронизує спину (Олександр Підсуха, Героїка, 1951, 103);
// Гинути від морозу. Горобці на льоту мерзли, падали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).