МЕ́РТВЕ́ННИЙ, а, е.
1. Те саме, що мертвецький 1. При світлі каганця її схудле обличчя з запалими щічками здалося посинілим, мертвенним, але Явдоха була певна, що тепер дитина почне видужувати (Олесь Донченко, III, 1956, 7); Мертвенна блідість,
2. перен. Позбавлений ознак життя; застиглий, нерухомий;
// Відірваний від життя; який гальмує поступ, розвиток чого-небудь. Каренін.. постає перед читачем.. типовим представником мертвенної «машини» царського самодержавства, яка придушує все живе (Радянське літературознавство, 1, 1961, 46).