МЕРЕ́ЩИТИСЯ, иться, недок., розм., рідко. Те саме, що ввижатися. Їй мерещиться немазана хата, збита долівка, чорний у сажі комин (Панас Мирний, IV, 1955, 44);
// безос. — Не доберу, дрімала я чи мені мерещилось, — важко зітхнула мати (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 10).
МЕРЕЩИТИСЯ
Тлумачення слова