МЕНШОВИ́К, а, чол. Послідовник меншовизму, член меншовицької партії. Відмовляючись від революційної боротьби за відновлення Радянської влади, тобто за створення нормальних умов розвитку професійних спілок, меншовики і есери об’єктивно сприяли зміцненню капіталістичних порядків (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 35); В боях за партію, несхитну й непоборну, Примусивши примовкнуть лжу тлетворну, Меншовиків отруєний язик, Мужнів, грізнів і кріпнув більшовик (Микола Бажан, Роки, 1957, 213).
МЕНШОВИК
Тлумачення слова