МЕДИЦИ́НА, и, жін.
1. Сукупність наук про хвороби, їх лікування та запобігання їм. В 1892 р. я зложив у Дрогобичі іспит зрілості і.. виїхав до Кракова вчитися медицини (Василь Стефаник, II, 1953, 17); Космічна медицина виникла 11 років тому, коли в нашій країні, а згодом і в Сполучених Штатах Америки почали запускати в космічних ракетах різних тварин (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 3).
Народна медицина — народні засоби лікування хвороб. Соснова живиця в народній медицині Західної України в стародавні часи призначалася для приймання всередину при туберкульозі легень (Наука і життя, 9, 1956, 18).
2. перен., розм. Про лікарів, медичних працівників. [Христина Архипівна:] Нема лікаря, нема і фершала [фельдшера]. Втекли ще вчора, втекла уся медицина (Олександр Корнійчук, I, 1955, 133).
3. заст. Медичний факультет. Був у мене Петров; переводиться в Дерпт на медицину, чистий вічний студент (Леся Українка, V, 1956, 286).