МЕДУНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Медунка. На межі, зарослій всілякою травою, виглядав дрібненький ряст, чепурилась червона медуниця (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 46); Пахнуть липа, медуниця, багряніє мак (Володимир Сосюра, Поезія, 1961, 24).
МЕДУНИЦЯ
Тлумачення слова