МЕДОЗБІ́Р, бору, чол.
1. Збір бджолами нектару з квітів. Висів [гірчиці й фацелії] у різні строки є надійним способом продовжувати тривалість цвітіння і медозбору (Бджоли, 1955, 271);
// Час такого збору.
2. Збір меду від бджіл; мед, зібраний від бджіл. Високі та стійкі медозбори можна систематично одержувати лише від тих бджіл, за якими встановлено правильний догляд (Бджільництво, 1956, 14); * Образно. Полем діяльності він [вчений] обрав народну творчість і збирав на тій самостійній ниві багатий медозбір (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 37).