МЕДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев’яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Іван Франко, II, 1950, 185); Більш-менш водянистий нектар, висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час польоту починав змінюватись у медовий півфабрикат, який у вулику буде доведений до стану меду (Бджоли, 1955, 25);
// Вигот. з меду; з медом, на меду. Трудівнику медові пишки, а ледарю — ялинові шишки (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 393); Осьде пряничок чудовий, Не абиякий — медовий (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 303); Медові вина виготовляють з липового або гречаного меду з додаванням плодоягідних соків (Українські страви, 1957, 385);
// у знач. ім. медове, вого, сер. У феодальні часи — податок з медозбору (у 2 знач.). — Запровадить він [пан] три дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші данини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41).
♦ Медові[ї] та молочні[ї] ріки, нар.-поет. — надзвичайний достаток. Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… (Степан Васильченко, II, 1959, 346).
2. Такий, як мед (про запах); духмяний. Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Над селом — туман, Дух медовий трав… (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 16);
// Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. Навколо був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір, який вона [бджілка] пізнала (Оксана Іваненко. Про бджілку.., 1959, 6);
// Солодкий, як мед. Прозорі дині наче стікали солодким медовим соком (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 5).
3. перен. Занадто люб’язний. Я прихилив очі до малюнка: портрет був просто моторошний — лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях — гадючі зелені очиці. Посмішка — медова (Степан Васильченко, II, 1959, 328); Голос має він медовий, Надокучає ж — мов комар (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1951, 13).
♦ Медові речі (слова, розмови); Медова річ — облесливе, багатообіцяльне мовлення. Батюшчині медові розмови, .. а ще більш чарочка та закусочка потроху вкоськали розлюченого пана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 106); [Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись… (Марко Кропивницький, V, 1959, 502); Медовий місяць; Медові дні: а) перша пора подружнього життя. [Евфрозіна:] Невже твоє життя таке солодке, що і медовий місяць в ньому зайвий? (Леся Українка, III, 1952, 423); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно, — тривав іще.. медовий місяць (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 10); б) (чого, ірон.) щасливий початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь. Врангель переживав зараз медовий місяць своїх перемог (Олесь Гончар, II, 1959, 293); Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від «хазяїна» кожного разу після того, як приводили важливого «язика» (Олесь Гончар, III, 1959, 208).