МЕЦЦО-СОПРАНО, невідм.
1. сер. Жіночий голос, середній за регістром. До конкурсів з класичного співу будуть допущені чоловічі голоси (тенор, баритон, бас) і жіночі (сопрано, меццо-сопрано, контральто) (Мистецтво, 1, 1959, 45); У Стояна — тенор, а Марія Костянтинівна підбадьорилася й своїм меццо-сопрано, як оксамитом, стеле (Збірник про Кропивницького, 1955, 345).
2. жін. Про співачку з таким голосом. Відома меццо-сопрано.