МАЗИ́ЛО, а, сер.
1. розм. Те саме, що мастило 1. Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 60).
2. діал. Квач (у 1 знач.). І мазниця, і мазило уже мені надостило (Павло Чубинський, V, 1874, 1061); Василько наготовив клейстеру, мазило і заховав усе в дуплі бука (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 11).