МАЗУ́РКА, и, жін.
1. див. мазури.
2. Польський національний танець із тридольним тактом, що поширився в інших країнах як бальний. З бренькотом шабель і острог мчали вони [пани] у бурхливій мазурці (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 564);
// Музика до цього танцю, музичний твір у ритмі цього танцю. Шум помалу переходить у музику: чути давню мазурку (Степан Васильченко, III, 1960, 222); Кларнет пискливо тягне краков’яка, Мазурки плине повідь голуба (Андрій Малишко, II, 1948, 34).