МАЗУ́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до мазун. [Вівдя:] А що син ваш, то вже він мусить вам без супереки скоритися; мізинчик же, та ще й мазунчик! (Марко Кропивницький, II, 1958, 127); Василь розчулений добрістю матері, йому кортить, як колись у дитячі роки, пригорнутися до її щоки, але він знаходить у собі силу стриматися, — він же не малий мазунчик, а цілком доросла людина (Дмитро Бедзик, Плем’я.., 1958, 19).
МАЗУНЧИК
Тлумачення слова