МАЗУ́ХА, и, жін., розм. Жіночий рід до мазун. Мартоха немов спішилася натішитись сею дитиною і пестила її так, що Пріська з Улянкою аж зненавиділи мазуху (Леся Українка, III, 1952, 667); Хоче [Мирон] відійти від ліжка, але в цей час його охоплюють тонкі рученята дев’ятилітньої мазухи (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 388).
МАЗУХА
Тлумачення слова