МАТРОНА

МАТРО́НА, и, жін. У стародавніх римлян — знатна, поважна заміжня жінка, мати родини. [Публій:] Моя жона, як сам ти знаєш, сувора звичаєм. Воно то правда, що жінці, ще й матроні, випадав на кожний крок свій уважати пильно (Леся Українка, III, 1952, 171); Вона сиділа поперед усіх, пишнотіла, велична .. і справді чимось скидалась на.. матрону (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 40);
//  перен., заст. Про старшу віком жінку, що користується загальною повагою. — Регіпко, сідай тут коло мене, — сказала поважна матрона, відома Начкові горожанка міста Львова, пані Дреліхова (Іван Франко, VI, 1951, 227).