МАТОРЖЕ́НИК, а, чол., діал. Корж із маком. — Оце напхала мішок харчів для себе й погонича: і хліба й паляниць, .. напекла маторжеників (Нечуй-Левицький, I, 1956, 575); Коли настала пора підкріпитись, Оленчук нагодував офіцера з власного вузлика, поділившись із ним домашніми затверділими маторжениками (Олесь Гончар, II, 1959, 37).
МАТОРЖЕНИК
Тлумачення слова