МАТЮКА́ТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками. Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і — гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 480); В садку заступом копає Огир, блідий, а він [Матюха] ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий — і матюкає… (Андрій Головко, II, 1957, 46).
МАТЮКАТИ
Тлумачення слова