МА́ТІНЧИН, а, е. Прикм. до матінка; належний матінці. А скільки тихого плачу у тій пісні! Щось у лісі гукає — Дочка матір шукає. Найшла ж вона ялину — Матінчину могилу… (Данило Мордовець, I, 1958, 88).
МАТІНЧИН
Тлумачення слова
МА́ТІНЧИН, а, е. Прикм. до матінка; належний матінці. А скільки тихого плачу у тій пісні! Щось у лісі гукає — Дочка матір шукає. Найшла ж вона ялину — Матінчину могилу… (Данило Мордовець, I, 1958, 88).