МА́ТЕРНІЙ, я, є.
1. Прикм. до мати1 1; належний матері. А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав, і пролились Ще в перший раз младенчі сльози На лоно матернє (Тарас Шевченко, II, 1953, 318); Матерні сльози, як криниця: не спити її, не вилити (Юрій Яновський, I, 1954, 13).
2. Те саме, що материнський 2, 3. Повік не згасне матерня любов до землі — доки не згасне сонце — бо тоді охолоне земля (Костянтин Гордієнко, Сильніше смерті, 1946, 33); Матерні клітини.