МАТЕРІАЛІ́ЗМ, у, чол.
1. Науковий напрям у філософії, що визнає об’єктивність існування зовнішнього світу, незалежність його від людської свідомості, первісність матерії та вторинність мислення, пізнаваність світу і його закономірностей; протилежне ідеалізм. Філософія марксизму є матеріалізм (Ленін, 19, 1950, 4).
▲ Діалектичний матеріалізм див. діалектичний; Історичний матеріалізм див. історичний; Метафізичний матеріалізм див. метафізичний; Механістичний матеріалізм див. механістичний; Механічний матеріалізм див. механічний.
2. Вузько практичне, раціоналістичне ставлення до дійсності; схильність заперечувати ідеальне, високе;
// розм. Ставлення до дійсності з погляду особистих вигод; корисливість. Він заявив Швейкові, що від завтрашнього дня починає нове життя. Пити алкоголь — це, мовляв, грубий матеріалізм, а треба вести духовне життя (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 114).