МА́ТЧИН, а, е.
1. Прикм. до матка1 1. — Ви, бояри, підете дальше, до самого матчиного леговища! (Іван Франко, VI, 1951, 13).
2. діал. Прикм. до матка 1 2; належний матері. [Явдоха:] Свята земле, рідна земле! І батькові, і матчині ніженьки по тобі ходили, і кісточки ти їх прийняла до себе… (Карпенко-Карий, II, 1960, 135).