МАСТОДО́НТ, а, чол. Величезний викопний ссавець третинного періоду, схожий на слона. — То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами: то палеозаври та мастодонти примостилися на суходолі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 260); На березі Хаджибейського лиману.. знайдено цілий череп мастодонта з триметровими бивнями (Радянська Україна, 16.XII 1962, 4); * У порівняннях. Рояль в кутку, як чорний мастодонт, Щербаті жовті ікла вишкіряє. (Леонід Первомайський, II, 1958, 107).
МАСТОДОНТ
Тлумачення слова