МАШТАЛІ́Р, а, чол., заст. Візник. Мій машталір, в’їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати (Олекса Стороженко, I, 1957, 225); Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір (Микола Олійник, Леся, 1960, 94).
МАШТАЛІР
Тлумачення слова