МАРЖИ́НА, и, жін., діал. Худоба. — Маю всього одно паця [порося] й корівку, а отже би-м зараз на маржину побожив [забожився] (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); Зелені полонини, де чабани колись випасали маржину, стали місцем гарячих бойових сутичок (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 317).
МАРЖИНА
Тлумачення слова