МА́РИЩЕ, а, сер. Збільш. до мара 1. Гетьте, марища! привиддя! Хворі сни! нічнії мрії! (Леся Українка, IV, 1954, 192); З-під верб одірвались і попливли проти місяця понад зрошеною травою марища — тіні (Степан Васильченко, I, 1959, 130); * У порівняннях. І тільки мертвий панський дім, Піднісшись на горбі стрімкім, Неначе марище страшне, Очима чорними зирне (Микола Бажан, Роки, 1957, 234).
МАРИЩЕ
Тлумачення слова