МАРИНА́Д, у, чол.
1. Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо. Для виготовлення маринаду в киплячу воду добавляють кориці або гвоздики, лаврового листу, перцю, цукру, солі, вливають оцет, кип’ятять 2—3 хв. і охолоджують (Технологія приготування їжі, 1957, 189); Подавали язик у маринаді (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 182).
2. перев. мн. Мариновані продукти. Фруктові маринади можна готувати в маленьких бочках (до 20 л.) або в скляних балонах і банках (Українські страви, 1957, 414).