МАРУДНО. Присл. до марудний. Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 196); Щораз До гніву більшого ішло та до образ, — Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З’явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 219);
// у знач. присудк. сл. [Пріська:] Щось у мене поперек попиває і в сон ніби клонить. Зранку чогось марудно мені (Степан Васильченко, III, 1960, 77).
МАРУДНО
Тлумачення слова