МА́РОЧНИЙ, а, е.
1. Певної марки (див. марка1 2); марковий (у 2 знач.), сортовий. Марочним коньякам присвоюються спеціальні назви й зірочок на етикетках не ставлять (Українські страви, 1957, 386); Марочна сталь.
▲ Марочні вина — характерні для певного виноробного району виноградні вина, що постійно зберігають свої якості. Марочні [вина] — вища категорія витриманих вин з найкращих сортів винограду (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 176).
2. Те саме, що марковий 1. Марочна колекція.