МАРНУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням марнувати. [Андрій:] А коли гроші материні, то вона має право не давати їх на марнування (Леся Українка, III, 1952, 721); Вода у степу — скарб, зайве витрачання її — це втрата матеріальних цінностей і марнування праці людей (Радянська Україна, 29.IX 1950, 2).
МАРНУВАННЯ
Тлумачення слова