МАРКІ́ТНИЙ, а, е, зах.
1. Невдоволений, сумний, невеселий. Ключник Трапішевський.. був дуже розчарований і маркітний з того, що помилився (Іван Франко, VI, 1951, 182); Купував [Анатоль] білети і квітки, і скойки, але мав при тому досить маркітну міну… (Леся Українка, III, 1952, 621).
2. Страшний, моторошний.