МАРКГРА́Ф, а, чол. Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі VIII — IX ст., а також особа, що мала цей титул; пізніше — спадковий титул деяких німецьких князів. У вирі війни між усякими людьми жив і терся Круп’як, зазнав тягаря війни і ганьби полону, бачив царя і Распутіна, .. жив у резиденції баденських маркграфів і в курних гуцульських хатах (Михайло Стельмах, II, 1962, 185).
МАРКГРАФ
Тлумачення слова