МА́РГАНЕЦЬ, нцю, чол. Крихкий тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, який у природі зустрічається в сполуках. Головні родовища марганцю — Нікопольське на Україні й Чіатурське в Грузії (Економічна географія СРСР, 1957, 36); Марганець, як і кремній, підвищує міцність і твердість сталі, але зменшує пластичність (Токарна справа.., 1957, 54).
МАРГАНЕЦЬ
Тлумачення слова