МА́РЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням марити 1. Черги спокійно кожен дожида, А сам у маренні якомусь тоне (Максим Рильський, I, 1956, 87); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що.. марення музикою — не зовсім щирі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 250);
// Думка про щось бажане, приємне; мрія (у 2 знач.). Маренням стались химерним, Попелом встигли потліти Думи мої (Павло Грабовський, I, 1959, 353); Не хотілось, не було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 6).
2. Дія та стан за знач. марити 2. Температура піднялась мало не до сорока. Іноді він впадав у марення (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 29); На мить ворухнулася потаємна думка, що все це — тяжке нічне марення, що ось зараз почне розвиднятися, він схопиться з ліжка, гляне на годинник… (Олесь Донченко, III, 1956, 443);
// Безладна мова людини в гарячковому стані, у сні. Ружена залишалася біля недужого, слухала його марення, кидалася на перший поклик… (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 87).