МАРА́ЗМ, у, чол.
1. Стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою. — Я не дозволю говорити зі мною в такому тоні. — Ви впадаєте в дитинство, — відповів Тірсен. — Це старечий маразм (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 239).
2. перен. Повний занепад, розклад, загнивання. Політичний маразм і «ідеологічні» маячення не діагностуються в медицині (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 20).