МАРА́Л, а, чол. Великий олень з гіллястими рогами (у самця), що живе в гірських лісах від Тянь-Шаню до Прибайкалля Натрус грав на сопілці.. З її допомогою він принаджував маралів, полюючи навесні на їх цілющі роги (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 152).
МАРАЛ
Тлумачення слова