МАР’Я́Ж, у, чол. У картярській грі — король і дама однієї масті в одного гравця. — Оце вам, юначе, наука, — сказав літній картяр у жилетці. — Мар’яж — не завжди взятка (Андрій Головко, I, 1957, 437);
// Старовинна картярська гра, умовою виграшу якої є наявність в одного гравця короля та дами однієї масті. Сопліца з Робаком в мар’яжа саме грали. Суддя, що вдарити козиркою хотів, Піднявши карту, враз немов закаменів (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 82).
МАР’ЯЖ
Тлумачення слова