МАНУСКРИ́ПТ, у, чол., книжн. Стародавній рукопис. Спогад про неї [книжку] виступає дедалі все виразніше, як літери на давніх потайних манускриптах — «палімпсестах», — писаних таким атраментом, що, невидимий одразу, потім виявляється (Леся Українка, III, 1952, 742); Не ситий життям, повний спраги живої, Жадібний до глибу єства, .. Розгортував він [В. Шекспір] манускрипту сувої І кидав у битву слова (Микола Бажан, Роки, 1957, 200);
// жарт. Рукопис взагалі. — Я Вам передам частину мого манускрипту, прошу вас у вільні вечори перевірити деякі розрахунки (Натан Рибак, Час, 1960, 656).
МАНУСКРИПТ
Тлумачення слова